Професійний стандарт обов’язковий не лише для вчителя, а й для роботодавця.
29 грудня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства затвердило професійний стандарт за трьома вчительськими професіями: вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти, вчитель закладу загальної середньої освіти, вчитель із початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста). Документ визначає загальні й професійні компетентності вчителя та містить опис професійних компетентностей педагога за кваліфікаційними категоріями – спеціаліст, спеціаліст другої категорії, спеціаліст першої категорії, спеціаліст вищої категорії.
ЩО ЗМІНЮЄ ПРОФСТАНДАРТ УЧИТЕЛЯ?
1.Підготовка майбутніх учителів.
Ніна Сторчак зазначила, що профстандарт повинен стати основою для розроблення і вдосконалення програм підготовки вчителів:
Стандарти вищої та фахової передвищої освіти для педагогічних спеціальностей мають орієнтуватися на зміст Професійного стандарту. Їх перегляд доцільно розпочати з тим, щоби заклади освіти, які готують учителів, у новому навчальному році могли враховувати нові підходи до змісту професійної діяльності вчителя.
Також експертка наголосила, що заклади освіти, користуючись своєю автономією, уже зараз можуть наповнювати зміст дисциплін відповідно до нового Профстандарту вчителя.
2.Підвищення кваліфікації вчителів.
Назви та опис компетентностей вчителя – загальних і професійних – повинні використовувати для складання програм підвищення кваліфікації вчителів (як типових, що затверджує #МОН, так і тих, які розробляють суб’єкти підвищення кваліфікації).
З типових програм чинною є наразі лише програма для підвищення кваліфікації вчителів початкових класів Нової української школи.
Перелік компетентностей вчителя, який у ній визначено, МОН оновить. Втім, оновлювати перелік можуть і самі ОІППО та інші суб’єкти підвищення кваліфікації, адже типова програма є рамковою й не заважає оновлювати зміст навчання вчителів, – сказала Сторчак.
Навіть за відсутності типових освітніх програм для підвищення кваліфікації вчителів 5–11 класів, послуги з підвищення кваліфікації вчителям повинні враховувати актуальну інформацію та новації законодавства.
Після перегляду програм підвищення кваліфікації на сайтах надавачів, кожен учитель зможе завчасно оцінити рівень послуг і з’ясувати, чи орієнтовані вони на новий #Профстандарт, нові освітні стандарти, рекомендації МОН із викладання навчальних предметів та індивідуальні потреби вчителя з професійного розвитку тощо. Це є надважливим в умовах лібералізації ринку освітніх послуг з підвищення кваліфікації.
Полегшити пошук якісного навчання для вчителя мають новостворені центри професійного розвитку, які формують бази даних програм підвищення кваліфікації та оприлюднюють їх на своїх сайтах, – наголосила Ніна Сторчак.
3.Самооцінювання вчителя.
Наталя Софій зазначає, що одним із завдань Українського інституту розвитку освіти (УІРО), методистів Центру позашкільної роботи (ЦПР), працівників Інституту післядипломної педагогічної освіти (ІППО) повинно стати розроблення методичних матеріалів, анкет та рекомендацій для вчителів, які допоможуть відрефлексувати та оцінити свою діяльність.
Якщо вчитель призначений на посаду вперше, він може розраховувати на допомогу у вдосконаленні фахової майстерності під час педагогічної інтернатури. Для кожного інтерна складатимуть індивідуальну програму (це передбачає поки проєкт Положення про педагогічну інтернатуру), яка визначатиме напрями підтримки вчителя з боку наставника та професійні компетентності, які потрібно розвинути. Докладний опис цих компетентностей у Професійному стандарті є орієнтиром для вчителя та його наставника, – додала кандидатка педагогічних наук.
4.Розроблення посадових інструкцій і умови роботи.
За словами експерток, профстандарт має бути основою для посадових інструкцій, оскільки показує весь обсяг діяльності вчителя. У стандарті також немає пункту «виконує інші завдання й доручення».
Профстандарт закріплює не лише вимоги до вчителя, а й умови праці. Отже, він обов’язковий не лише для вчителя, а й для роботодавця.
Роботодавець має обґрунтувати управлінські рішення, у тому числі й кадрові, з урахуванням профстандарту. Крім того, роботодавець планує підвищення кваліфікації вчителів, формує систему їх мотивації та стимулювання.
Профстандарт – це також орієнтир для підтвердження педрадою результатів неформального та інформального навчання вчителів.
Крім обов’язку вчителя дбати про здоров’я учнів, у стандарті передбачено здатність зберігати особисте фізичне та психічне здоров’я під час професійної діяльності.
5.Атестація вчителів.
Ніна Сторчак зазначила, що цьогоріч механізм атестації зміниться.
Зараз під час атестації орієнтуються на критерії відповідності кваліфікаційним категоріям із чинного Типового положення про атестацію (спеціаліст, друга, перша і вища категорії), проте в новому Положенні таких критеріїв не буде. Саме тому важливе значення матиме Орієнтовний опис професійних компетентностей вчителя відповідно до кваліфікаційних категорій педагогічних працівників (розділ VІІ профстандарту).
За словами Сторчак, його використання під час атестації мінімізує суб’єктивізм оцінювання з боку атестаційної комісії, запобігатиме ухваленню рішень без обґрунтування й порушення прав учителів.
6.Сертифікація вчителів.
Цьогорічна сертифікація вчителів, на яку розпочнеться реєстрація 18 січня 2020 року, також враховуватиме підходи профстандарту. Все відбуватиметься органічно, оскільки програма незалежного тестування та методика експертного оцінювання компетентностей учителів уже орієнтовані на підходи НУШ, – зазначила Ніна Сторчак.
Під час пілотування сертифікації апробовувалися ідеї та механізми, які враховано в профстандарті. Цьогорічне навчання нових та підвищення кваліфікації раніше підготовлених експертів, також мають проводити з урахуванням нового профстандарту.
інформація з сайту https://vseosvita.ua